Транзиторні стани
Транзиторні стани новонароджених дітей відображають процеси пристосування до нових умов життя. Їх особливостями є те, що вони проявляються при пологах і після народження та порівняно швидко зникають.
Новонародженість – це особливий період у житті дитини, який потребує максимальної уваги з боку медичних працівників. Як налагодити раціональне грудне вигодовування (ГВ), які зміни в організмі немовляти є нормою, а які повинні насторожити, як правильно доглядати за новонародженим? Ці та безліч інших питань постають перед батьками після виписки з пологового будинку, і вони очікують отримати на них відповіді від кваліфікованих медичних працівників – педіатрів та сімейних лікарів.
Після народження умови життя дитини радикально змінюються. Дитина потрапляє в абсолютно інше довкілля, де значно нижча температура, ніж всередині матки, з’являються поля гравітації та безліч тактильних, звукових, зорових, вестибулярних та інших подразників, змінюються тип дихання і спосіб отримання поживних речовин, що вимагає перебудови практично всіх функціональних систем організму. Адаптаційні реакції та стани, що з’являються в пологах або відразу після народження в дитини називають транзиторними, перехідними.
Майже в усіх новонароджених можуть спостерігатися транзиторні неврологічні порушення: невелика косоокість, тремтіння підборіддя і рук, деяка різниця в тонусі м’язів правої та лівої сторони тіла, які не вважаються патологією на першому тижні життя, якщо симптоматика не наростає, а загальний стан дитини не погіршується.
Фізіологічна втрата початкової маси тіла
Транзиторні зміни теплового балансу
Транзиторна олігурія (малюк довго не ходить в туалет)
Це відсутність діурезу в перші 12 годин – спостерігається у 60% здорових дітей. Кількість сечовипускань поступово нормалізується, а починаючи з 4-5 дня, становить не менше 7 разів на добу, що є показником достатнього надходження материнського молока в організм дитини.
Сечокислий інфаркт – відкладення сечової кислоти у ниркових канальцях від пірамід до кіркового шару. Сеча при цьому має жовто-цегляний колір, каламутна, залишає на пелюшці коричнево-червоні плями. Цей стан проходить до кінця 1-го або на 2-му тижні життя
Статевий криз
Одним із проявів є набухання молочних залоз до 2-3 см на 3-4-й день життя, і з них можуть просочуватись молочно-білі виділення. Хлопчик це чи дівчинка — не має значення.
У новонароджених хлопчиків протягом перших двох тижнів калитка часто буває набрякла, збільшена в розмірах. Невелике скупчення рідини в ній – гідроцеле – також є нормою та минає протягом 1 місяця.
У дівчаток можуть бути виділення зі статевих органів слизового секрету білого кольору, а також кров’янистого характеру об’ємом до 2 мл. Вони спостерігаються на 3-7 добу, тривають кілька днів та минають самостійно.
Фізіологічна жовтяниця
На 3-4 день життя переважна більшість новонароджених жовтіє, що називається фізіологічною жовтяницею, жовтяницею новонароджених, або транзиторною гіпербілірубінемією. Пожовтіння пов’язане з тим, що при руйнуванні материнських еритроцитів, що відслужили вірою та правдою, вивільняється білірубін, а печінка дитини не може своєчасно його знешкодити. Він то й забарвлює шкіру та склери очей у жовтий колір. Підвищення білірубіну відзначається в усіх новонароджених: якщо його рівень не дуже високий — жовтяниці майже не видно.
Жовтіти малюк починає з обличчя й голови, потім жовтяничне фарбування «сповзає» вниз по тілу. Максимальна виразність жовтяниці зазвичай настає до 5-6 дня, а потім дитяча шкіра поступово світлішає у зворотній послідовності: спочатку ручки й ніжки, а в останню чергу — очі. Звичайне забарвлення шкіра набуває до 10 дня, тому жовтяницю називають транзиторною, тобто тимчасовою.
У деяких дітей (особливо недоношених) жовтяниця може затягуватися більше ніж на 10-14 днів, іноді й понад місяць. Такі ситуації вимагають консультації лікаря, оскільки жовтяниця може бути ознакою серйозних захворювань.
Транзиторні стани з боку шкіри дитини
Найбільш страшливі прояви для молодих батьків і питань в нашому чаті, щодо шкіри немовляти, найбільша кількість.
Проста та токсична еритема, фізіологічне лущення, міліуми, акне новонароджених, «лососеві» плями», «мармурова шкіра» чи зміна її кольору за типом «костюм Арлекіна» — розглянемо їх детальніше і, маємо сподівання, розвіємо страхи молодих батьків!
Токсична еритема новонароджених
Токсична еритема новонароджених є поширеним доброякісним станом, що спостерігається у новонароджених. Вона вражає майже половину всіх доношених новонароджених, рідше зустрічається у дітей, народжених передчасно. Більшість випадків токсичної еритеми у новонароджених починається в перші кілька днів після народження, іноді може бути й у віці двох тижнів.
Токсична еритема новонародженого проявляється у вигляді різних комбінацій еритематозних макул (плоскі червоні плями), папул (невеликі горбки) і пустул. Висипання зазвичай посилюється та слабшає протягом кількох днів, часто починається на обличчі та поширюється на тулуб і кінцівки. Долоні та стопи зазвичай не уражаються. В іншому дитина почувається добре. Якщо вигляд висипу незвичайний, викликає сумніви та завдає незручностей дитині — зверніться до вашого педіатра!
Акне новонароджених
Транзиторний стан шкіри, який виникає між другим і четвертим тижнями життя у 20% дітей. Має вигляд відкритих та закритих комедонів, які можуть перетворитися на папули, еритематозні пустули та, у рідкісних випадках, у вузлики та кісти.
Найчастіше виникає на лобі, щоках, підборідді та повіках, але іноді поширюється на шкіру голови, шию та тулуб.
Виникає внаслідок підвищеної продукції плацентарних і неонатальних андрогенів (надниркових залоз в обох статей і тестикулярних у хлопчиків), які викликають збільшення сальних залоз та вироблення шкірного сала.
Це тимчасовий стан, що минає без жодного лікування протягом кількох тижнів.
Фізіологічне лущення
Міліуми
Невеликі вузлики діаметром 1-2 мм жовто-білого кольору, які виникають переважно на носі, лобі та підборідді новонародженого незабаром після народження. Міліуми виникають, коли потові залози блокуються, оскільки вони ще не повністю розвинені.
У новонароджених не потрібно лікувати міліуми кремами або мазями, тому що вони пройдуть самі без лікування. Зазвичай вони зникають протягом тижнів або місяців після народження.
Міліуми не залишають шрамів, тому не намагайтеся їх зірвати. Наберіться терпіння і дочекайтеся, поки вони зникнуть природним шляхом.
«Лососеві» плями
Мармурова шкіра або “симптом Арлекіна”
Мармурова шкіра – стан, що характеризується симетричними сітчастими плямами на шкірі кінцівок і тулуба. Ця ситуація викликана судинною реакцією на холод; при зігріванні мармуровість шкіри зникає. Потреби в лікуванні немає.
Симптом Арлекіна – явище, яке спостерігається при лежанні дитини на боці. Воно характеризується інтенсивним почервонінням половини тіла, на якій лежить дитина, і різкою блідістю протилежного боку, з розділовою лінією посередині тіла. Тривалість зміни кольору коливається від декількох секунд до 20 хв.
Спостерігається приблизно у 10% новонароджених, частіше у недоношених. Симптом Арлекіна абсолютно безпечний.
Вроджений дермальний меланоцитоз або монголоїдні плями
Трапляються у 85-100% новонароджених азійської раси, у 60% афроамериканських немовлят, у 46-70% новонароджених іспанців та менше ніж у 10% білошкірих новонароджених. Монголоїдні плями з’являються у вигляді вроджених сіро-блакитних пігментованих плям з нечіткими межами, можуть бути також зеленкувато-синього або коричневого кольору
Характерна зміна кольору шкіри пов’язана з глибоким розміщенням пігменту в дермі, який надає шкірі синюватого відтінку.
Найчастіше він проявляється у попереково-крижовій ділянці, але при великих ураженнях може бути на сідницях, боках та плечах; переважно присутній при народженні або з’являється протягом перших тижнів життя і зникає спонтанно протягом 4 років, але може зберігатися все життя.